Адаптація: як батьки можуть допомогти малюкам і самим собі

 Допомога дитині

  • Позитивно відгукуйтесь про вихователів і дитячий садок, навіть якщо вам щось не сподобалось. Дитина легше адаптується, якщо ви демонструватимете доброзичливе ставлення до вихователів. Розмовляйте про дитячий садок не лише з малюком. Розкажіть комусь у його присутності, у який хороший садок тепер ходить малюк і які хороші вихователі там працюють.
  • Не змінюйте режим дня малюка у вихідні. Можете дозволити йому поспати трохи довше, але стільки, щоб істотно не зсувати розпорядок дня. Якщо дитина хоче відіспатися у вихідні, це значить, що ви неправильно організували режим дня і, можливо, малюк лягає надто пізно.
  • Не перевантажуйте малюка. Наразі у його житті відбувається багато змін, тож зайве напруження нервової системи малюку ні до чого.
  • Створіть вдома атмосферу спокою та турботи. Частіше обіймайте малюка, гладьте його по голівці, говоріть ніжні слова. Частіше хваліть за успіхи та хорошу поведінку.
  • Поблажливо ставтеся до капризів. Малюк вередує, бо його нервова система перевантажена. Щоб заспокоїти дитину, обійміть її і переключіть її увагу на іншу діяльність, приміром гру.
  • Дайте дитині в дитячий садок невелику іграшку. Заздалегідь узгодьте це з вихователем. Коли вас немає поряд, малюк почуватиметься спокійніше, якщо поруч буде щось рідне та знайоме – частинка дому.
  • Вигадайте й інсценізуйте казку. Вона може бути, приміром, про те, як маленьке мишеня вперше пішло до дитячого садка. Розкажіть, що мишенятку спочатку було незатишно й трохи лячно в дитячому садку, але згодом воно потоваришувало з іншими звірятами та вихователями. Інсценізуйте казку за допомогою іграшок. Зверніть увагу на те, що ключовий момент казки та інсценізації – повернення мами/тата за мишенятком. Тому в жодному разі не переривайте розповідь до цього моменту. Пам’ятайте, основна мета казки – допомогти малюку зрозуміти, що ви обов’язково за ним повернетеся.

  Допомога самим собі

  • Не ігноруйте своїх емоцій. Часто батьки не розуміють, що відбувається, і намагаються ігнорувати свої емоції. Ви маєте право на всі свої почуття, і у цьому разі вони абсолютно природні. Утім, постарайтеся зберігати спокій, адже дитина переймає ваші емоції. Демонструйте впевненість у своєму рішенні віддати дитину в дитячий садок. Що менше ви сумніватиметеся в тому, що дитина має ходити в дитячий садок, то більше віритимете, що вона рано чи пізно адаптується. Дитина «зчитає» вашу упевненість і сама почуватиметься впевнено.
  • Повірте, що малюк – не слабкий. Адаптаційна система дитини достатньо сильна, щоб витримати це випробування. І навіть якщо дитина заливається сльозами – це хороший знак. Гірше, коли дитина настільки затиснута лещатами стресу, що не може плакати. Плач – помічник нервової системи, що запобігає її перевантаженню. Тому не бійтеся дитячого плачу й не сваріть малюка за рюмсання. Звісно, дитячі сльози змушують вас хвилюватися, але ви теж обов’язково впораєтеся.
  • Зверніться по допомогу. У дитячому садку працює практичний психолог – фахівець, який може детально розповісти, як відбувається адаптація, скільки вона триває, які поведінкові реакції дитини можливі. Та найголовніше – практичний психолог може запевнити вас у тому, що в дитячому садку працюють уважні і турботливі фахівці. Іноді батькам потрібно знати, що дитина швидко заспокоюється після того, як вони йдуть. Таку інформацію також може надати практичний психолог. Адже він спостерігає за дітьми і вихователями під час адаптації.
  • Заручіться підтримкою. Вас оточують батьки, що переживають ті самі почуття, що і ви. Підтримуйте одне одного, дізнайтеся, до яких лайфхаків вдається кожен з вас, щоб допомогти своїй дитині. Разом відзначайте і тіштеся успіхами – своїх дітей і власними.

  Терпіння вам!