Наші музичні керівники

 

Павлюк Лариса Іванівна  

В своїй роботі з дітьми використовую різні нетрадиційні музичні інструменти: «горіхові намистинки», водяні, дерев’яні, керамічні свищики, бубонці, дзвіночки, скляні стакани наповненні водою різної величини, предмети побуту : «гребінь, ложки, пральна дошка, «рубель», покришки від каструль.

У ході проведення занять з метою активізації дітей використовую багато додаткового матеріалу- наочні посібники, легенди, казки та авторські вірші, загадки :

Завдання музичного виховання

Музика володіє можливостями дії не тільки на дорослих, але й на дітей молодшого віку. Більш того, і це доведено, навіть внутрішньоутробний період надзвичайно важливий для подальшого розвитку людини: музика, яку слухає майбутня мати, робить позитивний вплив на самопочуття дитини, що розвивається (можливо, і формує його смаки і переваги).

З сказаного можна зробити висновок про те, скільки важливо створювати умови для формування основ музичної культури дітей дошкільного віку.

Основними завданнями музичного розвитку можна вважати:

• Розвиток музичних і творчих здібностей (з урахуванням можливостей кожного) за допомогою різних видів музичної діяльності;
• Формування початку музичної культури, сприяння формуванню загальної духовної культури.

Успішне розв’язання перерахованих завдань залежить від змісту музичного виховання, перш за все – від репертуару, що використовується, методів і прийомів навчання, форм організації музичної діяльності та ін. В дитині важливо розвивати все краще, що закладено в ньому від природи, враховуючи схильності до певних видів музичної діяльності, на основі різних природних завдатків формувати спеціальні музичні здібності, сприяти загальному розвитку.

Музичні здібності дітей виявляються у кожного по-різному. У деяких вже на першому році життя всі три основні здібності – відчуття ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму – виражаються достатньо яскраво, швидко і легко розвиваються, це свідчить про музичність; у інших пізніше, важче. Найбільш складно розвиваються музично-слухові уявлення – здатність відтворювати мелодію голосу, точно інтонуючи або підбирати її по слуху на музичному інструменті. У більшості дітей ця здатність виявляється лише в 5 років. Але відсутність раннього прояву здібностей не є показником слабкості або тим більше відсутністю здібностей. Велике значення має те оточення, в якому росте дитина (особливо в перші роки життя). Ранні прояви музичних здібностей спостерігаються, як правило, саме у дітей, які одержують достатньо збагачених музичних вражень.

          Основною формою музичної діяльності в дитячому садку є заняття, які передбачають не тільки слухання музичних творів доступних для сприйняття малюками, навчання їх співу, рухам в музичних іграх і танцях, але і навчанню їх грі на дитячих музичних інструментах.

Навчання музиці

Часто доводиться чути від батьків: “А чи є у моєї дитини слух?”, “У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?”

Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися “виростити” професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей.

Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного.

Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.

Кожна дитина – це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів – це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина – це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного “Я”, на прояв волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.

Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається – будь то дитина або дорослий – повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт “відразу” заграв на фортепіано і на скрипці.

Батькам, охочим виховати всебічно розвинуту дитину, у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.

Все вищесказане – лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.

 

Вірш «Незвичний оркестр» Пропоную вам незвичний Наш оркестр музичний. Інструментів не хватає, Тому кухня помагає Музиканти роблять справу Несуть посуд на забаву. Навіть «рубель», що прасує У оркестрі, щось вартує.  І у покришках потреба Їхній дзвін – це те, що треба Ложки роблять свою справу Тягнуть ноти величаво. Пральна дошка побурчить Вас усіх розвеселить Її ребра вже не в моді – Машини пральні у народі. Ось, як бачите панове Інструменти в нас не нові. Навіть старий гребінець Вам заграє під кінець.

Загадки про предмети побуту: Хто не дає воді нашій википати І як їх в каструлях стали називати ?                                                          (покришки) Колись ними прасували Скажіть як предмет цей звали ?                                                         («рубель») І не курка і не качка – Це тріщить наша …                                                        (тріскачка) Заставляє танцювати, тягне у танець – Наш зубастий…                                                        («гребінець») Для перших страв нам на столі Потрібні  …  великі і малі                                                       (ложки) Її ребра лоскотали Як білизну колись прали                                                   (пральна дошка) Так гримів і бубонів Ледве я не онімів                                                     (бубон)  Вірш «Подарунок» Рахівницю нам велику Подарили в дитсадок, А вона дзвенить кістками - Витинає гопачок.  Коли поруч рахівниця То в лічбі все як годиться, А якщо вона ще й грає То її ціни не має .  Рахівниця – інструмент – Лине музика в момент . Рахівниця з кісточками – Нема нот , не треба гами.  Кожна річ може заграти    Та її потрібно мати. Тож даруйте нам усе - І оркестр не підведе .

---

    Федорович Вікторія Олександрівна

    Музичні   заняття - основна форма музично-естетичного розвитку в дитячому садку. На заняттях систематизуються і поглиблюються засвоєні дітьми знання, розширюється загальний та музичний кругозір, формується музичний смак і пізнавальні здібності. Музичні заняття сприяють розвитку музичних здібностей, виховують у дітей прагнення до самостійної творчої  діяльності,  інтерес і любов  до музики, відіграють важливу роль у розвитку уяви, уваги,  пам’яті, волі, ініціативи та інших психічних властивостей.

     У практиці закріпилась певна структура музичного заняття. Двічі на тиждень за розкладом після входу до музичного залу на дітей чекають:

     Музично-ритмічні вправи;   Слухання музики;   Співи;   Таночки, хороводи;  Музичні ігри;  Гра на дитячих музичних інструментах.

    І, головне, хороший  настрій та позитивні емоції. Чекаю на ваших дітей в музичній залі. У зручному для занять одязі та взутті /чешках/.

 Музично-рухова діяльність дошкільнят 6-го року життя.

   Одним із напрямків залучення дітей до музичного мистецтва є музично-рухова діяльність, яка включає в себе доступні та цікаві вправи, музично-рухливі ігри, танці та хороводи. Під час слухання музики у дітей виникають певні емоційні переживання, під впливом яких рухи набувають необхідного характеру. Контрастні побудови, темпові і динамічні зміни, нескладні ритми, акценти, чергування фраз - все це може відображатися в рухах. В свою чергу рухи допомагають дитині сприймати музичний образ твору. Рухи, завдяки музиці , стають своєрідним засобом вираження художніх образів.

   Вимоги до засвоєння програми, вільного володіння комплексом рухів, побудов, умінь, навичок підвищується. Виховання танцювальної культури відбувається у досконалішій формі: осанка повинна бути стрункою, ширші і плавніші рухи рук, легші стрибки, витонченіші манери і культура ходи. Ігри, етюди, танці діти засвоюють в ігровій формі, але вони вже досить тривалі за часом, складні за композицією, різноманітні за рухами, з образно-змістовними завданнями.

   Музично-рухова діяльність спрямована на виховання у кожної дитини естетичних, фізичних, моральних та розумових якостей. Все це можливо тільки при правильній організації цього процесу, в якому педагоги і батьки виступають спільно.

«Використання малих форм дитячого фольклору в музичному розвитку дошкільнят»

  Український фольклор у сучасному соціумі переконливо пояснюється незмінністю та повторюваністю його жанрів впродовж століть, своїм неоціненним розвивальним та виховним значенням у життєдіяльності дітей.

    Слово «фольклор» в буквальному перекладі з англійської означає народна мудрість. Фольклор – це створена народом  поезія, в якій він відображає свою трудову діяльність, суспільний і побутовий устрій, знання життя, природи і культури.

      Дитячий фольклор є багатющим матеріалом для розвитку дитячого мовлення, культури мови та вокальних навичок. Він наповнений внутрішньою естетичною силою. Дитячий фольклор стимулює творчі прояви дітей, будить фантазію. Творчість збагачує особистість, життя дитини стає інтенсивнішим і змістовнішим. В результаті спілкування з фольклорними  творами дітям передаються їх настрої і відчуття: радість, тривога, жаль, ніжність…

        Що ж відноситься до дитячого фольклору? 

• Пестушки – пісеньки, якими супроводжується догляд за дитиною. 
• Потішки – ігри дорослого з дитиною (з його пальчиками, ручками).
• Заклички – звернення до явищ природи (сонцю, вітру, дощу, снігу, веселки, дерев). 
• Лічилки – коротенькі вірші, що використовуються для справедливого розподілу ролей в іграх.
• Скоромовки і чистомовки непомітно навчають дітей правильної і чистої мови. 
• Дразнилки – веселі, жартівливі, віршики, коротко і влучно називають якісь смішні сторони в зовнішності дитини, в особливостях його поведінки.
• Примовки, жарти, перевертиши – забавні пісеньки, які своєю незвичністю веселять дітей.
• Примовки, потішки,  пестушки приносять радість дітям. Без цих веселих віршів дитина ніколи не опанує свою рідну мову досконало, формування культурно-гігієнічних навиків перетвориться на нудне безрадісне виконання вказівок дорослого.
• Колисанки – народний фольклор супроводжує життя малюка з найперших днів появи на світ. Найпершими творами фольклору, з якими знайомиться дитина, є колискові пісні. Колискові пісні, на думку народу – супутник дитинства. Вони на ряду з іншими жанрами містять в собі могутню силу, що дозволяє розвивати мову дітей, образне сприйняття та музикальність.

     Використання в практиці роботи з дітьми дошкільного віку малих форм фольклору є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, логічного мислення, пам’яті та музичного слуху у дітей. Різні жанри музичного дитячого фольклору допомагають в доступній формі ознайомити дітей з навколишнім середовищем, ввести їх у доросле життя, збагатити словник образними виразами та поетичними рядками, сприяють виробленню дикції та інтонаційної виразності, позитивно впливають на емоційний стан та настрій дітей, а також знайомлять з музичним мистецтвом.

      Колискові пісні, потішки, пестушки, забавлянки, скоромовки тощо невідривні від виховання, і відіграють важливу роль у передачі знань про навколишню дійсність, у формуванні дитини як національно свідомої особистості з високими духовно-моральними та естетичними якостями, зокрема, в її музичному розвитку. Вони вражають різноманітністю та своєрідністю будови, широким використанням засобів музичної виразності, актуалізуючи неоціненну доцільність використання дитячого фольклору в музичній роботі з дітьми. 

 Як організувати домашнє дитяче свято

        У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань. Ось декілька порад:

                Будуйте розваги так, щоб діти “грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує хлопців краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).

               Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.

              Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв. Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагнете продемонструвати гостям всю придуману програму. Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження.

              Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.

             Придумайте кілька справ для “пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотнім. 

            Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в “Море хвилюється” або “Зіпсований телефон”.

            Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах. 

          Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.

---

 Наш садок працює за програмою «Українське дошкілля». Хочемо познайомити вас з деякими фрагментами розділу «Музична діяльність», а саме:

Освітні завдання для дітей четвертого року.

1.Розвивати здатність захоплюватися, емоційно переживати, радіти, слухаючи музичні твори.

2.Розвивати співочі навички дітей.

3.Формувати вміння виразно пластично рухатися, передаючи настрій і характер музичного образу.

4.Виховувати любов до краси виконання народних обрядів, розвивати пластичність рухів у народних дійствах.

 Показники компетентності дитини четвертого року життя. 

1.Під час слухання музичних творів орієнтується в характері мелодії, настрої.

2.Розрізняє контрастну динаміку звучання, тембр музичних іграшок та інструментів.

3.Співає нескладні пісні, володіючи навичками розподілу дихання.

4.Намагається співати злагоджено, протяжно.

5.Рухається правильно,відображаючи ритм і темп музики.

6.Виконує рухи з атрибутами та образні рухи.

7.Танцює, виконуючи танцювальні рухи: пружинка,притупування однією та двома ногами, плескання в долоні, кружляння по одному та парами.

8.Проявляє фантазію під час виконання танцювальних рухів.

9.Бере участь у музичній грі-драматизації на тему українських пісень та ігор.

10.Охоче водить хороводи.

 Освітні завданнядля дітей п’ятого року життя.

1.Розвивати здатність дітей захоплюватися красою музичних образів, настроїв, емоційно реагувати на тембр, ритм, лад музичних творів.

2.Сприяти отриманню задоволення від самовираження в музиці.

3.Вчити співати природним голосом, без напруження.

4.Залучати до виконання музичних рухів, передаючи конкретний характер музики, зміну її динаміки, темпу, регістрів.

5.Розвивати чуття інтонаційної виразності української народної музики на прикладі українських народних пісень та ігор.

6.Вчтит грати на музичних інструментах «бубон, маракас, трикутник, тощо».

Показники компетентності дитини п’ятого року життя.

1.Здатна захоплюватися красою музики та її виражальними засобами.

2.Співає природним голосом, без напруження, протяжно.

3.Починає і закінчує музичний твір разом з усіма дітьми.

4.Співає з супроводом і без нього.

5.Вміє починати музичний твір після музичного вступу.

6.Ритмічно виконує рухи під музику, узгоджує їх із динамікою, характером, темпом, своєчасно змінює рухи під час танців та хороводів.

7.Виконує танці по одному та в парах, здатна імпровізувати рухи.

8.Драматизує музичні твори українських народних пісеньб та ігор.

9.Грає на музичних інструментах, створює музичні мелодії та привітання.

 Освітні завдання для дітей шостого року життя.

1.Продовжувати розвивати потяг та інтерес до української народної та класичної музики.

2.Спонукати самостійно називати характер, настрій музичного твору та засоби музичної виразності.

3.Вчити диференціювати тембри скрипкових, духових, ударних інструментів симфонічного оркестру.

4.Формувати основні співочі вміння.

5.Удосконалювати вміння дітей виразно та ритмічно рухатися під музику відповідно до її темпу, характеру, динаміки, дотримуватись пауз.

 6.Активізувати дітей творчо проявляти себе в різних видах музичної діяльності.

 Показники компетентності дитини шостого року життя.

1. Розрізняє українську народну та класичну музику.
2. Впізнає твір за вступом та мелодією.
3. 3.Самостійно називає жанр твору,характер, настрій та засоби музичної виразності.
4. Має розвинений гармонічний слух.
5. Співає інтонаційно чисто, легко закінчує фрази пісень.
6. Вміє зберігати правильно позу під час співу.
7. Рухається відповідно до темпу, динаміки, музики.
8. Відтворює ритмічний малюнок танцю «хороводу, гри».
9. Разом з дітьми виконує танцювальні рухи: самостійно утворює коло, звужує та розширює його, робить викид ніг під час підскоків, рухається в парі.
10.   Вміє дотримувати відстані між парами.
11.  Творчо використовує танці, пісні, придумує власні елементи танців, імпровізує на музичних інструментах.
12.  Виконує в оркестрі невеличкі п’єси.

          Діти з великою насолодою займаються музичною творчістю у дитячому садочку. Але ці заняття ви, шановні батьки, можете продовжити і вдомає.  Як це зробити:

Данчук Алевтина Леонідівна

 

"Коли ми сприймаємо вухом ритм і мелодію,в нас змінюється настрій душі"

                                                                                                      Арістотель                                                     Життєвий принцип

"Кожній дитині-світло знань,

  кожній дитині-світло любові,

  віру в сили свої без вагань,як

  запоруку щасливої долі."

"Музика,як книга,робить нас кращими,

розумнішими і добрішими"

                                                    Д.Кабалевський.

На світі є багато різних професій і в кожній з них є щось особливе. Проте немає благороднішої,потрібнішої та чудовішої,ніж та,ким працюю я!

Дитинство-неповторний час!Ніколи дорослий не стане маленьким і не повернеться в цю чудову країну. В дитинстві всі відчувають себе потрібними,улюбленими,емоції переповнюють твою маленьку душу,через це ти готовий поділитися цим щастям усіма довкола. Мені також перепадає такого щастя. Адже я працюю у дитячому садочку!

Музичний керівник-чудова професія. Доброзичлива атмосфера,радість дітей і дорослих від пережитих почуттів під час свят та розваг. Для мене моя професія-це свято,постійне знаходження у світі казки і фантазії.А ще-це дитяча вдячність,дитяча радість,та усміхнені обличчя щасливих дітей,а ще дитяча любов. Я щаслива від того,що потрібна дітям,що можу приносити дітям радість,нести в їхнє диво.

Бути музичним керівником непросто:постійно бути режисером і сценаристом,костюмером і декоратором,організатором та розпорядником,звукооператором та відповідальним за кінцевий результат свята.При цьому я сама повинна добре виглядати,завжди слугувати прикладом для наслідування.

Для мене моя професія-це стиль життя.

Стиль,який я вибрала сама! І я дякую долі,що дала мені можливість бути тим,ким я є. Я-музичний керівник дитячого садка! 

 

Музичні керівники.